Чи легко українцю стати банкрутом

З прийняттям Кодексу з процедур банкрутства кожен українець (у разі наявності підстав) може ініціювати відкриття справи про свою неплатоспроможність — іншими словами визнати себе банкрутом. Зокрема, для ініціювання банкрутства фізичної особи необхідна наявність однієї із таких підстав:

• якщо розмір прострочених зобов"язань боржника становить не менше тридцяти мінімальних розмірів заробітної плати (111 690,00 грн.);
• припинення протягом 2-х місяців погашення кредитів або здійснення інших планових платежів у розмірі понад 50 % місячних платежів з кожного із зобов'язань.

Також фізична особа може подати заяву про відкриття справи про свою неплатоспроможність у разі відсутності у неї майна, з якого може бути здійснено стягнення у рамках виконавчого провадження, та в разі наявності загрози неплатоспроможності боржника (наявність обставин, які свідчать про неможливість виконання боржником своїх зобов'язань).

В подальшому для відкриття справи про банкрутство фізичній особі достатньо подати до господарського суду за місцем свого проживання заяву про відкриття провадження з викладенням усіх обставин справи та додати до неї деякі документи. Серед таких документів слід виділити — інформацію про усі відкритті банківські рахунки, опис майна, яке знаходиться у власності особи, а також перелік майна, яке перебуває у заставі. Окрім того, особі потрібно надати декларація про свій майновий стан, а також копії договорів, які були укладені стосовно нерухомого майна, транспортних засобів, акцій та корпоративних прав, та усіх договорів, сума яких перевищує 111 690,00 грн.

Далі суд протягом 15 робочих днів з моменту прийняття заяви фізичної особи зобов"язаний провести судове засідання, за результатами якого відкрити чи відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність. При цьому, фізичній особі варто звернути увагу, що у разі якщо її було притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю, або ж протягом попередніх п'яти років вона була визнана банкрутом — суд відмовить у відкритті провадження. При цьому, Кодекс не визначає чітких часових рамок притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності, необхідних при оцінці наявності підстав для відмови у відкритті справи.

Варто відзначити, що з моменту відкриття справи про банкрутство фізичної особи вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 120 днів. Даний мораторій спрямований на дослідження обставин неплатоспроможності фізичної особи та визначення процедури, яка буде вводиться стосовної боржника (фізичної особи).

Так, після відкриття провадження у справі, суд запроваджує одну із таких процедур — реструктуризацію боргів або введення процедури погашення боргів фізичної особи. У першому випадку, буде здійснюватися реалізація частини майна на користь боргу, відстрочка, розстрочка або списання боргу, або ж повернення боргу третьою стороною замість боржника-фізичної особи. В іншому ж випадку, буде здійснена реалізація майна фізичної особи до моменту погашення всієї суми заборгованості. Якщо ж за результатами реалізації майна, борги не будуть погашені — такі борги будуть списані судом.

Якщо говорити про реалізацію майна фізичної особи, то Кодекс змінив існуючу процедуру, яка застосовувалася при реалізації майна юридичних осіб — відкритий аукціону, що на практиці стало полем для маніпуляцій при реалізації майна боржника. Відтепер, реалізація майна буде здійснюватися виключно через аукціон в електронній торговій формі, що забезпечить прозору процедуру реалізації майна та, відповідно, підвищить рівень зацікавленості потенційних інвесторів.
В цілому, з моменту вступу в силу Кодексу неплатоспроможні особи зможуть реструктуризувати свою заборгованість перед кредиторами, а кредиторам — захистити свої права шляхом реального стягнення сум заборгованості.

Разом з тим, неплатоспроможність може мати наслідком певні репутаційні ризики для фізичної особи. Так, протягом наступних трьох років після визнання боржника банкрутом та закриття справи про неплатоспроможність, боржник буде вважатися таким, що не має бездоганної ділової репутації. До того ж, боржник зобов"язаний буде письмово повідомляти іншу сторону про свою неплатоспроможність під час укладання кредитного договору, договору позики та договору поруки.

Юрій Кацер, директор, керівник відділу юридичного консультування KPMG в Україні

Источник